Прес-служба Головного управління ДФС у Чернівецькій області інформує:

БЮДЖЕТ КРАЇНИ ОТРИМАВ ВІД БУКОВИНСЬКИХ ПЛАТНИКІВ

МАЙЖЕ 309,3 МЛН. ГРН. ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ

За словами в.о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталія Шпака платники податків в січні 2018 року до бюджетів усіх рівнів відрахували 309,3 млн. грн. податкових платежів. У порівнянні з січнем  минулого року приріст надходжень склав 46,4 млн. грн., або 17,7 відсотків.

Із загальної суми надходжень  суб’єкти господарювання краю перерахували до державного бюджету майже 308,9 млн. грн. податків і зборів. Місцеві бюджети області поповнились на 184,7 млн. грн. Такі надходження відповідно на 23,4 млн. грн. і 23,2 млн. грн. більше від минулорічних надходжень – інформує Віталій Петрович.

«Забезпечення оптимального рівня наповнення державного і місцевих бюджетів є орієнтиром в діяльності органів фіскальної служби Буковини. Усі працівники добре ознайомлені із завданнями, які ставляться перед ними. Планку завдань піднято надзвичайно високо, але й виконати всі показники – цілком під силу. Тож маємо щоденно ефективно працювати на результат» –  розповідає Віталій Петрович.

ЧЕРНІВЕЦЬКІ ПОДАТКІВЦІ ОТРИМАЛИ ДИПЛОМИ «НАЙБІЛЬШИЙ ВИШИТИЙ ЛІТОПИС ТРАДИЦІЙНОГО ОРНАМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА БУКОВИНИ», ЯКИЙ ЗАРЕЄСТРОВАНО В КНИЗІ РЕКОРДІВ УКРАЇНИ

Нещодавно представники фіскального відомства краю отримали Дипломи учасників колективного мистецького проекту виставки «Вишиваний дивотвір» -2017  «Вишиті сторінки альбому «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині» Е.Кольбенгаєра», який  зареєстровано в Книзі Рекордів України  в категорії «Мистецтво, як «Найбільший вишитий літопис традиційного орнаментального мистецтва Буковини». Це другий мистецький проект «Вишиваного дивотвору», який занесено до престижного реєстру.

Звернення сучасних майстрів вишивки до унікального альбому, бажання відтворити старовинні техніки, колірну гаму, композиційну побудову тогочасного вишиття великою мірою активізував загальну увагу до постаті самого Е.Кольбенгаєра – відомого науковця, архітектора, дослідника буковинських старожитностей, ім’я якого майже століття було в забутті. Торік 14 січня виповнилося 165 років від дня народження видатного чернівчанина.

Кожен аркуш збірки, укладеної Еріхом Кольбенгаєром, – це фактично комплекс орнаментів, з яких створювалася традиційна буковинська сорочка. Тому буковинська сорочка – лейтмотив цьогорічної виставки «Вишиваний дивотвір». Це буде логічне продовження, образне доповнення й розширення попереднього проекту, який зареєстровано в Книзі Рекордів України.

В. о. начальника Чернівецької ОДПІ Надія Костенюк, СДІ відділу моніторингу забезпечення доходів і зборів та експрес-діагностики Алла Гуцул та в.о. заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області Сергій Урбанчук продемонстрували майстерність  у відтворенні  старовинних технік, колірної гами, композиційної  побудови  тогочасного вишиття  та зробили вагомий внесок у розвиток культури рідного краю.

Податківці демонструють, що натхнення до вишивання ніколи не згасає в Україні, а на створення унікальних мистецьких зразків завжди знайдеться час.

«СЕРВІС ПУЛЬС» ЕФЕКТИВНА ДОПОМОГА ПЛАТНИКАМ ПОДАТКІВ

У Головному фіскальному відомстві Буковини інформують про те, що за телефоном “Сервісу Пульс” Державної фіскальної служби України 0800-501-007 обравши на інтерактивному голосовому відповідачі (напрямок “4”) та електронну адресу idd@sfs.gov.uaкожен буковинець має можливість цілодобово повідомляти щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.

Для всіх охочих висловити свою думку чи знайти відповідь на суперечливі питання, повідомляємо, що інтерактивний сервіс «Пульс» працює цілодобово.

Інформаціющододостовірностівідомостей та застосуваннязаборон, визначених Законом України «Про очищеннявлади» про осіб, стосовнояких проводиться перевірка, можнаповідомити за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачінапрямок «5», або на електронну адресу: dopomoga@sfs.gov.ua.

Громадяниможутьвикластиуснізвернення до ДФС, відповідно до Закону України «Про зверненнягромадян» (зізмінами та доповненнями), засобами телефонного зв’язку через Контакт-центр ДФС за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачінапрямок «3».

Вартість дзвінків зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів – оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв’язку (або за наявним механізмом call-back – вартість послуг безкоштовна).

ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Чи може ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, бути платником ЄП першої групи?

Фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи. Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2005 за № 942/11222, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Чи включаються до доходу ФОП ЄП проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?

Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пасивні доходи для цілей розд. IV ПКУ – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку; платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);  винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Чи має право ФОП, яка отримує компенсацію з місцевого бюджету та благодійного фонду за перевезення пільгових категорій населення, перебувати у другій групі платників ЄП?

Фізична особа – підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, надає такі послуги безпосередньо населенню і за умови дотримання критеріїв, визначених п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, має право обрати другу групу платників єдиного податку незалежно від того, що пільгові перевезення пасажирів покриваються за рахунок сум дотації з бюджету.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

Згідно зі ст. 37 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону (ст. 29 Закону).

БУДЬТЕ УВАЖНІ!

ТЕЛЕФОННІ АФЕРИСТИ ЗНОВУ ВИДАЮТЬ СЕБЕ ЗА КЕРІВНИКА ФІСКАЛЬНОГО ВІДОМСТВА КРАЮ ТА ЙОГО ЗАСТУПНИКА

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області повідомляють,  що телефонні шахраї, які видають себе за посадових осіб відомства, не полишають спроб збагатитися у злочинний  спосіб.

Аферисти телефонують до керівників, головних бухгалтерів та приватних підприємців та пропонують за винагороду «вирішити питання» із податківцями. Для подальшого зв’язку залишають номер мобільного телефону нібито керівника та заступника керівника відомства: 095-043-95-14 та 066-296-08-96.

У Головному управлінні ДФС Буковини наголошують, що фіскальне відомство діє ВИКЛЮЧНО в межах чинного законодавства та повноважень і ні СМС-повідомлень, ні дзвінків, ні запрошень «для вирішення питань» від імені керівництва надходити не може.

Усім буковинцям необхідно пам’ятати, що шахраї розраховують на вашу довірливість і саме тому змушують до спонтанних та необдуманих вчинків. Ні в якому разі не давайте їм кошти і терміново повідомляйте про такі випадки за телефоном антикорупційного «Сервісу Пульс» Державної фіскальної служби України – 0800-501-007 або до управління  внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Чернівецькій області за тел. 54-56-17.

Нагадуємо, що за вказані протиправні дії передбачена відповідальність згідно з чинним законодавством.

НА БУКОВИНІ 437 ГРОМАДЯН ВЖЕ ЗАДЕКЛАРУВАЛИ ДОХОДИ

ЗА МИНУЛИЙ РІК

У першому місяці 2018 року жителі Чернівецької області  подали 437 декларацій про майновий стан і доходи та задекларували 20,6 млн. грн. доходів – про це повідомляє заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан.

Та продовжує, буковинці, які відзвітували про минулорічні доходи в рамках «Деклараційної кампанії – 2018», самостійно визначили до сплати 478 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 106 тис. грн. військового збору.

Слід відзначити, серед цьогорічних  декларантів є і  мільйонер, який задекларував понад 1,8 млн.грн.  Також, із загальної кількості декларантів, 119 буковинців надали декларацію про майновий стан і доходи з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума до повернення з бюджету складає 285 тис. грн.

У фіскальному відомстві Буковини наголошують, кампанія декларування доходів громадян триватиме ще три місяці. Громадяни, які отримали у минулому році доходи, з яких не сплачений податок, повинні надати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік до податкової інспекції за місцем своєї прописки. А щоб скористатися правом на податкову знижку громадяни зможуть задекларувати свої минулорічні доходи до кінця цього року.

ДО БУКОВИНСЬКОЇ КАЗНИ З ПОЧАТКУ РОКУ НАДІЙШЛО 19,9 МЛН ГРН. ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ

Власники та орендарі земельних ділянок Чернівецької області наповнили місцеві бюджети у січні 2018 року на 19,9 млн грн., що на 2,5 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року –  поінформував очільник Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.

Та підкреслив, плата за землю відіграє важливу роль у формуванні регіональних скарбниць. Відтак, свій вагомий внесок у наповнення казни внесли підприємства області – 15,9 млн. грн., а також  фізичні особи – підприємці та громадяни – 4 млн. грн..

У відомстві нагадують, податкове зобов’язання щодо плати за землю – земельний податок і орендна плата – визначене у податковій декларації, яка  подається юридичною особою відповідному контролюючому органу не пізніше 20 лютого поточного року, сплачується рівними частками за місцем розташування земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю. Термін сплати – щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового місяця.

Фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (надсилається або отримується в органах ДФС), тобто до 29 серпня поточного року.

Крім того, наголошують, з 1 січня 2018 року Законом № 2245 змінена редакція першого абзацу пункту 281.2 статті 281 ПКУ, тим самим знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.

Так, відповідно до пункту 281.2 статті 281 ПКУ, звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1.статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

РІЧНА СУМА ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НЕ МОЖЕ БУТИ МЕНШОЮ РОЗМІРУ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ

Наголошують у Головному управлінні ДФС у Чернівецької області. Та звертають увагу, з 1 січня 2018 року в черговий раз змінена норма ПКУ в частині мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка є однією із форм плати за землю.

Так, Закон № 2245 змінив редакцію підпункту 288.5.1 пункту 288.1 статті 288 ПКУ, згідно з якою розмір орендної плати встановлюється в договорі, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку:

– для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), – у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

– для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області».

Отже, орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності при складанні податкової декларації з орендної плати за такі земельні ділянки на 2018 рік мають врахувати, що сума податкового зобов’язання з цієї плати не може бути меншою, ніж встановлена підпунктом 288.5.1. ПКУ, і прямо залежить від розміру земельного податку.

З ПОЧАТКУ РОКУ ЧЕРЕЗ «ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ ПЛАТНИКА» ВІДЗВІТУВАЛИСЬ 204 БУКОВИНЦІ

Завдяки наявності електронного цифрового підпису, у січні 2018 року через «Електронний кабінет» до фіскальної служби Буковини подали податкову звітність 204 платники податків. У відомстві наголошують, «Електронний кабінет платника» є альтернативною системою для формування та подання звітності.

Наразі, «Електронний кабінет» надає доступ до податкової інформації в режимі реального часу, що не потребує формування додаткових запитів та отримання витягів, і дає можливість перегляду як всієї податкової інформації, так і документів, які подавались в паперовому та електронному вигляді.

Також функціональна частина ЕКП пропонує такі послуги: доступ в режимі он-лайн до інформації з реєстрів доходів фізичних осіб; отримання відомостей про суми отриманих доходів і утриманих податків; електронне листування з органами ДФС; доступ до особистої інформації (реєстраційні та облікові дані, індивідуальний календар, дані інтегрованої картки); подання звітності; сплата податків (для фізичних осіб); сервіси систем електронного адміністрування ПДВ та електронного адміністрування реалізації пального; надсилання запитів на отримання інформації, заяв на реєстрацію платником окремих податків, отримання витягів з реєстрів; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та інші.

Слід знати, вхід до «Електронного кабінету» платника здійснюється за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/, а також через офіційний веб-портал ДФС. Отже, для цього не потрібно встановлювати додаткове програмне забезпечення. Його функціонал складається з двох частин: відкритої (загальнодоступної), увійти до якої можна без ідентифікації користувача, та приватної – це власне, особистий кабінет, вхід до якої передбачено за допомогою електронного цифрового підпису.

Буковинці можуть отримати безкоштовно електронні ключі у відділі реєстрації ключів Управління (Центру) сертифікації ключів ІДД ДФС, який діє при Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200 «А» кабінет  №110.

ФІСКАЛИ ОБЛАСТІ ВИВЧАЛИ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ДІЯМ ТА ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ СВОЇ СТАТКІВ

Днями, у залі засідань Головного управління ДФС у Чернівецькій області, відбулося, навчання з працівниками відомства. Темою навчання були два питання. Серед яких, подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 і правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні .

З першого питання виступив начальник відділу персоналу фіскального відомства області Сергій Бабіцький .

У своїй доповіді він акцентував, що подати електронні декларації за 2017 рік мають всі фахівці до 1 квітня 2018 року. Також, звернув увагу на правильності заповнення усіх розділів е-декларацій, наголосивши, що декларування дає повний зріз матеріального становища декларанта.

Досить цікавим та корисним стали роз’яснення Сергія Анатолійовича  на слайдах деяких нюансів щодо заповнення електронних декларацій та  питання за якою формою та яким чином слід подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Ще доповідач звернув увагу присутніх про необхідність завчасно подавати декларації щоб “не створювати ажіотаж” та “не завдавати штучних додаткових навантажень на реєстр, штурмуючи його інформаційні ресурси” в останні дні декларування.

Наприкінці навчання начальник управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернівецькій області Дмитро Правоторов та його заступник Ігор Чобан вкотре повторили для всіх присутніх про необхідніть безумовного дотримання всіма фахівцями установи вимог Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС та озвучив основні його вимоги.

Інфографіка за посиланням:

http://cv.sfs.gov.ua/data/material/000/247/326794/7.pdf

ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ЩО ДЕКЛАРУЮТЬ ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ

Чи має право на податкову знижку ФО по сумі витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків згідно з нормами ПКУ?

Згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 розділу IV Податкового Кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Які документи необхідно подати ФО для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків згідно з нормами ПКУ?

Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ. До даного переліку включається сума коштів у вигляді фактично здійснених платником податку протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абз. першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Оригінали, зазначених у пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ, документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Чи зберігається право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Відповідно до пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ БУКОВИНСЬКОГО КРАЮ

У ПЕРШОМУ МІСЯЦІ РОКУ ОТРИМАЛИ 184,7 МЛН.ГРН. ПОДАТКІВ

До місцевих бюджетів Буковини в січні 2018 року надійшло 184,7 млн. грн. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак це на 23,1 млн.грн. перевищило показники січня минулого року.

За словами посадовця, одним з  основних джерел наповнення місцевих бюджетів є податок з доходів працюючих громадян. Сума цього податку за перший місяць року склала 108,6млн.грн., що на 27,1 млн.грн. більше, ніж за січень 2017 року. Наступною складовою наповнення бюджетів територіальних громад став єдиний податок, платники якого додали до місцевого бюджету 39,6 млн.грн. це на 9,3 млн.грн. понад показник минулого року. Також, вагомим внеском в місцеві бюджети Чернівеччини є податок на майно, платежі від якого склали 23,5 млн.грн. Передусім це плата за землю – 20,0 млн.грн.  та податок на нерухоме майно – 3,3 млн.грн. Ще одним елементом забезпечення фінансової стабільності місцевих громад є акцизний податок з роздрібного продажу, сума надходжень по якому склала 10,8 млн.грн.

«Заходи фіскальної служби направлені на детінізацію економіки, руйнування тіньових схем, легалізацію ринку торгівлі підакцизними товарами. В той же час фіскальна служба, зацікавлена у зміцненні конструктивного діалогу з сумлінним бізнесом, який створює робочі місця, дбає про інвестиції і таким чином формує основну питому вагу податкових надходжень до бюджету. Адже наповнена місцева казна дає можливості для розвитку нашого регіону, як  економічного, так і соціального», – зауважив керівник Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.

ГРАНИЧНИЙ РОЗМІР, ЯКИЙ ДОЗВОЛЯЄ У 2018 РОЦІ ЗАСТОСОВУВАТИ ПОДАТКОВУ СОЦІАЛЬНУ ПІЛЬГУ СТАНОВИТЬ – 2470 ГРИВЕНЬ

Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області нагадують, розмір податкової соціальної пільги безпосередньо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки, прожитковий мінімум для працездатних осіб  станом на 1 січня поточного року, згідно із прийнятого держбюджету на 2018, становить 1762 гривень. Так, відповідно податкова соціальна пільга має наступний розмір:  100% – 1762 х 0,5 = 881 грн; 150% – 1321,50 грн.; 200% – 1762 грн.

Слід знати, податкова соціальна пільга у 2018 році, як і раніше, застосовується до доходу у вигляді зарплати, a також прирівняних до неї виплат, якщо розмір такого доходу не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, помноженого нa коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Тобто максимальний розмір зарплати, до якого може бути застосована звичайна податкова соціальна пільга у 2018 році – 2 470 грн. (1762 грн. х 1,4).

НА БУКОВИНІ ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПРОВЕДЕННЯ ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ  СКЛАЛИ 171 ТИС. ГРН.

За перший місяць 2018 року в регіоні проведено 9 перевірок з яких 1 документальна та 8 фактичних перевірок перевірок – повідомляють у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Під час даних перевірок встановлені факти зловживання буковинськими бізнесменами касової дисципліни та відповідно донараховано  171 тис. грн. фінансових санкцій.

Загалом, станом на 1 лютого 2018 року в області зареєстровано 4335 реєстраторів розрахункових операцій та зафіксовано 5753 господарських одиниць, на яких здійснюються розрахункові операції за готівкові кошти, що належать 3223 суб’єктам господарювання.

У регіональному фіскальному відомстві наголошують, 20 грудня минулого року вступили в силу зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». А саме: змінився граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим (в тому числі і для ФОП-єдинників), а також змінено перелік форм і умов проведення розрахункових операцій, при яких РРО не застосовується.

Проте, дія Постанови N 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Всі суб’єкти господарювання, які реалізовують підакцизні товари повинні застосовувати РРО.

З повним текстом Постанови можна ознайомитися за посиланням: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984-2017-%D0%BF

РОБОТОДАВЕЦЬ – ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЕРЕРАХОВУЄ ПДФО

ЗА МІСЦЕМ СВОЄЇ РЕЄСТРАЦІЇ

У фіскальному відомстві Буковини нагадують, що податковим агентом щодо ПДФО, зокрема, є самозайнята особа, яка зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст..168 ПКУ. Відповідно до неї ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Статтею 64 ПКУ встановлено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів.

Також відповідно до пп..168.4.5 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання ПДФО, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем реєстрації у контролюючих органах.

Враховуючи викладене, у разі нарахування (виплати) ФОП на користь своїх найманих працівників доходів у вигляді зарплати за виконання робіт, які мають роз’їзний характер, сплата (перерахування) ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати повинна здійснюватись за місцем реєстрації такої фізичної особи – підприємця.

ГРОМАДЯНАМ, ЯКІ Є ВЛАСНИКАМИ ДЕКІЛЬКОХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА МАЮТЬ ПРАВО НА ПІЛЬГУ НЕОБХІДНО ДО 1 ТРАВНЯ ПОДАТИ ВІДПОВІДНУ ЗАЯВУ ДО ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

Наголошують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Та зазначають, статтею 281 Податкового кодексу визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.

Однак, до цієї статті внесено зміни щодо вибору пільги щодо сплати земельного податку фізичною особою, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання. Так, у разі якщо громадянин, який має право на пільгу, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то йому до 1 травня поточного року необхідно подати письмову заяву до фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Від сплати податку звільняються такі категорії громадян: інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ЩО ДЕКЛАРУЮТЬ ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ

Чи має право чоловік скористатися податковою знижкою за навчання дружини, якщо вона не працює та квитанції оформлені на її ім’я?

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, з метою використання права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім’ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.

Чи має право платник податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі?

Платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).
 Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Чи можна включати до складу податкової знижки витрати, понесені ФО на лікування в 2017 році?

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування

Разом з тим, пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2017 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2017 року платникам не надається.

ФІЗИЧНІ ОСОБИ – ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПОДАВАТИ КОНТРОЛЮЮЧИМ ОРГАНАМ ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНУ ДАНИХ

Про це наголошують у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. Та роз’яснюють, фізичні особи – платники податків подають контролюючим органам відомості про зміну даних протягом місяця з дня такої зміни. Наприклад, про зміну місця проживання, прізвища, імені, по батькові. Повідомити про зміну даних можна шляхом подання фізичними особами до контролюючих органів:

заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма №5ДР);

або заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5 ДРП).

Вказані заяви подаються особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а в разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу (паспорт), та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою відповідної заяви до контролюючого органу за місцем проживання. У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Подати Заяву за формами № 5 ДР або № 5 ДРП, отримати консультацію щодо заповнення заяв можна у територіальних Центрах обслуговування платників.

Із адресами Центрів обслуговування платників, режимом роботи, номерами телефонів, переліком послуг, що надаються в Центрах обслуговування платників, а також завантажити бланки заяв та зразки заповнення можна на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» у розділі «Центри обслуговування платників» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/

ПІДПРИЄМЕЦЬ – ПЕНСІОНЕР ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД СПЛАТИ ЗА СЕБЕ ЄСВ ІЗ НАСТУПНОГО МІСЯЦЯ ПІСЛЯ НАБУТТЯ ТАКОГО СТАТУСУ

Повідомляють у Головному фіскальному відомстві Буковини та зазначають, що відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у т.ч. платники єдиного податку, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, установленого  ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Отже, фізична особа – підприємець, яка набула статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю й отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягла віку, установленого ст. 26 Закону № 1058-IV, й отримує згідно із законом пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе ЄСВ із наступного місяця після набуття такого статусу.

Однак, оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування ЄСВ для такої категорії платників Законом № 2464 не передбачено, то, навіть якщо особа вийшла на пенсію у середині місяця, ЄСВ за такий період сплачується в повному розмірі.

Нагадуємо, що нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для підприємців встановлено у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ. Мінімальний розмір ЄСВ з 01.01.2018 – 819,06 грн. за місяць.

Слід запам’ятати, терміни сплати ЄВ для фізичних осіб – підприємців встановлено абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 (до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок: 19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня). ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

БУКОВИНСЬКІ ПЛАТНИКИ СПЛАТИЛИ ДО КАЗНИ 11,8 МЛН ГРН. ВІЙСЬКОВОГО ПОДАТКУ

У січні цього року  платники податків Чернівецької області перерахували до зведеного бюджету 11,8 млн грн. військового податку. Відтак, показник першого місяця 2018 року перевищує минулорічний на 2,7 млн. грн. – інформує в.о.начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.

За його словами, буковинські платники справно перераховують кошти на підтримку обороноздатності української армії. Адже сплачуючи військовий збір краяни вкладають свій внесок у надзвичайно важливу спільну справу.

Військовий збір зараховується до державного бюджету,а платниками є юридичні та фізичні особи, які отримують доходи, та податкові агенти. За ставкою податку 1,5 відсотка оподатковуються нараховані доходи на користь платника протягом звітного податкового періоду. Нарахування, утримання тa сплата військового збору дo бюджету здійснюється у поpядку, встановленому cт. 168 ПКУ  – акцентує Віталій Шпак.

ПОДАТКОВИЙ  РОЗРАХУНОК ЗА ФОРМОЮ № 1-ДФ ПОДАЄТЬСЯ  ПОДАТКОВИМ АГЕНТОМ ЛИШЕ У РАЗІ НАРАХУВАННЯ ДОХОДІВ ПЛАТНИКУ ПОДАТКУ

Наголошують у Головному фіскальному відомстві Буковини. Так, згідно з п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі – Порядок), у графі 2 “Податковий номер або серія та номер паспорта” відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Графа 2 є одним з обов’язкових реквізитів при заповненні податкового розрахунку за формою N 1-ДФ. Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).

Отже, податковий агент при поданні відомостей про суми будь-якого доходу, нарахованого на користь фізичної особи за формою N 1-ДФ, повинен відобразити РНОКПП або серію та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).

У рядку “Військовий збір” розділу II “Оподаткування процентів виграшів (призів) у лотерею та військовий збір” відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору в грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Водночас слід зазначити, що оскільки фізичні особи зобов’язані подавати юридичним особам інформацію про РНОКПП в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб, то для уникнення порушень вимог норм ПКУ та забезпечення повноти виконання функцій податкового агента щодо відображення нарахованого доходу у формі N 1-ДФ, пропонуємо привести у відповідність до чинного законодавства реквізити ваших відомчих документів.

Крім того, пп. “а” п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. У разі неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу на користь платника податків, до податкового агента буде застосовуватись фінансова та адміністративна відповідальність і нараховуватись пеня.

ДФС БУКОВИНИ: ПОДАТОК НА ПРИБУТОК 2018, ЩО І ЯК ЗМІНИЛОСЬ?

Головне управління ДФС у Чернівецькій області звертає увагу, що до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», внесено зміни в оподаткування податком на прибуток підприємств, які набули чинності 1 січня 2018 року.

Так, п.49.18 ст.49 ПКУ доповнено новим п.п.49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідні зміни внесені до п.49.19 ст.49 ПКУ щодо непоширення на податкову декларацію з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, строку подання податкової декларації, визначеного для базового звітного (податкового) періоду.

Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації – квартал або рік.

Положення п.п.49.18.6 п.49.18 та п.49.19 ст.49 ПКУ застосовуються для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік, граничним строком подання якої є 1 березня 2018 року.

Слід зазначити, що зміна строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливає також на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).

Так, п.3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене вище, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017 рік є 1 березня 2018 року.

Також для платників єдиного податку відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів, а саме: до п.п.57.112 п.57.11 ст.57 ПКУ внесено зміни, відповідно до яких обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої, ніж встановлена п.136.1 ст.136 ПКУ.

Про ці та інші зміни, Державна фіскальна служба України роз’яснила  в листі від 31.01.2018 №2834/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році».

НА БУКОВИНІ ЗА ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ 2018 РОКУ ВИЛУЧЕНО    ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВВАРТІСТЮ 2,5 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ

У Чернівецькій області роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в області здійснюють 2194 суб‘єктів господарювання, – про це повідомляють в управлінні контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

На право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами вони отримали 4801 ліцензій, з них на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 2685, на роздрібну торгівлі тютюновими виробами – 2116.

Як зазначають у фіскальній службі Буковини, за січень 2018 року до місцевих бюджетів за отримання ліцензій перерахували 0,9 млн. грн. гривень, що склало 108,2 відсотки доведених показників.

В той же час, з початку року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 19 ліцензій, 54 анульовано, в тому числі 3 з них, у зв‘язку із встановленням факту продажу алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім.

Проведено  21 фактичну перевірку суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів.

Основними порушеннями були: роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін – 7 випадків; порушення вимог ст. 153 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР в частині заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку – 4 випадки;роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій – 3 випадки;зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та/або з підробленими марками акцизного податку – 2 випадки та ін.

За результатами проведених перевірок та інших заходів складено 47 адміністративних протоколів та  застосовано фінансових і штрафних санкцій на загальну суму 0,5 млн.грн.

Крім того  вилучено підакцизних товарів на загальну суму 2,5 млн. грн., а саме: спирту – на 1,6 млн.грн., алкогольних напоїв – на 0,2 млн.грн. та тютюнових виробів –  на 0,7 млн.грн.

ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ТА ЕКСПЕДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

Який порядок оподаткування ПДВ транспортно-експедиторських послуг наданих резиденту?

Оскільки, транспортно-експедиторські послуги надаються резиденту, то незалежно від того чи такі послуги надаються на митній території України чи за її межами, вони підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

Відповідно до пп.„б” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; Підпунктом „ж” п.186.3 ст.186 р.V ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

На яку дату у експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні транспортно-експедиторських послуг, що надаються в межах виконання договорів перевезення вантажів митною територією України?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 №610, визначено, що при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника – платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

Який порядок оподаткування транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, що надаються нерезидентами України?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 №610, визначено, що у випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені ст.208 Податкового кодексу України.

Так, ст.208 ПКУ визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

При цьому, отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку. Якщо отримувач послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.

ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ДЕКЛАРАНТАМ ДОХОДІВ ВІД НАДАННЯ НЕРУХОМОСТІ В ОРЕНДУ

З початку 2018 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у минулому році, що не оподатковувалися при виплаті. Декларація про доходи подається до 2 травня 2018 року.

Як визначається об’єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю)?

Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 зі змінами та доповненнями, передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Який порядок сплати ПДФО з доходів, одержаних ФО від надання нерухомості в оренду ФО, яка не є СГ?

Згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 – VІ (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу и за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Чи має право ФО – іноземець, яка має постійне місце проживання в Україні, здавати нерухоме майно в оренду самостійно?

Незалежно від того, що фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в України, здавання в оренду нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог пп. 170.1.3 п 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, тобто через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна ФО ЮО чи ФОП?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок. Ставка податку становить 18 відсотків. Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ. Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ). Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

У СІЧНІ 2018 РОКУ ЮРИСТИ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ БУКОВИНИ ВІДСТОЯЛИ В СУДАХ НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ  8 МЛН ГРН.

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області повідомляють, що  у  провадженні підрозділів правової роботи регіонального фіскального відомства на розглядах в судах держави за січень 2018 року знаходилось 245 справ на загальну суму 510,5 млн. грн. в тому числі справи, провадження по яких відкрито в минулих роках.

Упродовж січня цього року судовими органами прийнято рішень по 4 справах на загальну суму 7879,4 тис.грн. Правомірність дій фахівців ДФС у Чернівецькій області підтверджено по 3 справах на суму 7877,8 тис.грн., на користь платників податків вирішено 1 справу на загальну суму 1,5 тис.грн.

У фіскальній службі Буковини наголошують про те, що суб’єктам господарювання варто утримуватись від сумнівних операцій. За будь-якої непевності щодо бізнес-партнера, слід звертатися за допомогою до електронних сервісів на офіційному порталі Державної фіскальної служби: «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», «Інформація з реєстрів» «Реєстр платників ПДВ», «Реєстр платника єдиного податку». 

ЧЕРНІВЕЦЬКА МИТНИЦЯ – СЕРЕД ЛІДЕРІВ ЗА ВІДСОТКОМ ОФОРМЛЕНИХ МИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ ЗА ПРИНЦИПОМ «ЄДИНОГО ВІКНА»

За період з 1 по 25 лютого поточного року Чернівецькою митницею ДФС за принципом «єдиного вікна» оформлено 1615 заявок, що майже у два рази більше показника попереднього місяця.

Оформлення всіх митних декларацій за принципом «єдиного вікна»законодавством впроваджено з 1 лютого 2018 року. Варто нагадати, що інформаційний обмін даними за вказаним принципом діяв як експеримент ще з 1 серпня 2016 року. За допомогою «єдиного вікна» взаємодія декларантів, митниць і контролюючих органів відбувається за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, яка приймає інформацію, обробляє її та автоматично формує відповідні повідомлення для всіх задіяних суб’єктів.

Такий принцип дозволяє спростити для учасників зовнішньоекономічної діяльності умови подання документів для отримання відповідних видів контролю, оптимізувати участь посадових осіб контролюючих органів у здійсненні державного контролю товарів, скоротити час проведення державних видів контролю, спростити ведення зовнішньоекономічної діяльності та мінімізувати корупційні ризики завдяки автоматизації процесів.

Застосування на українській митниці «Єдиного вікна» під час здійснення контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів є наслідком залучення кращих передових світових практик та відповідає рекомендаціям міжнародних організацій.

На сьогодні «єдине вікно» є однією із найсучасніших електронних систем обміну даними під час здійснення імпортно-експортних операцій суб’єктами ЗЕД.

Начальник Чернівецької митниці ДФС Микола Салагор зазначає: «Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу – один із досягнутих позитивних результатів запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів. Адже така система інформаційного обміну спрощує для учасників ЗЕД умови подання документів для отримання відповідних видів контролю, дозволяючи скоротити час проведення державних видів контролю».

«Як свідчать статистичні дані Державної фіскальної служби України, за весь період роботи за принципом «єдиного вікна» у системі органів доходів і зборів Чернівецька митниця лідирує за відсотком оформлених із його застосуванням заявок до загальної кількості митних декларацій, – додає Микола Михайлович. – Митницею проведено аналіз митного оформлення за січень 2018 року та за період з 01.02.2018 по 25.02.2018 в митних режимах ЕК, ІМ, ТР, за результатами якого спостерігається зростання кількості митних декларацій з контролями тільки по принципу «єдиного вікна» у режимі ЕК з 83,7% (699 МД) у січні до 98,5% (765 МД) у лютому; у режимі ІМ з 21,4% (181 МД) до 96,8% (850 МД) у лютому».

З метою оптимізації взаємодії митниці, підприємств і органів державної влади, які здійснюють митний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний види контролю керівництвом митниці здійснено відповідну роботу. Зокрема, проведено спільну зустріч з представниками контролюючих органів, бізнесу та митними брокерами, які здійснюють свою діяльність у зоні діяльності Чернівецької митниці ДФС, щодо забезпечення з 01.02.2018 обов’язкового застосування при митному оформленні товарів принципу «єдиного вікна». Під час заходу обговорено актуальні питання, які виникають під час застосування принципу «єдиного вікна», та шляхи їх вирішення.

НА БУКОВИНІ ОФІЦІЙНО ПРАЦЕВЛАШТОВАНО

ПОНАД 141 ТИС ГРОМАДЯН

За даними податкової звітності, станом на 1 лютого цього року на Буковині офіційно працюють 141089 тисяч найманих працівників. Така кількість працівників задіяна в різних галузях економіки нашого краю – розповідає в.о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.

Та продовжує, однак, не всі роботодавці дотримуються вимог податкового та трудового законодавства. Так, впродовж першого місяця 2018 року працівники регіональної фіскальної служби сприяли офіційному працевлаштуванню 164 «нелегалів».  

Крім того, з початку року співробітники відомства провели 4 перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів. Порушення виявлені у 3-х «підприємливих» роботодавців, у результаті донараховано 83,3 тисячі гривень податку на доходи фізичних осіб.

У відомстві акцентують, трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника. Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Також слід знати, згідно з ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у 2018 році становить у місячному розмірі – 3723 грн.

13 ЦЕНТРІВ ОБСЛУГОВУВАННЯ НАДАЮТЬ  АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ  БУКОВИНСЬКИМ ПЛАТНИКАМ

Підкреслюють у Головному фіскальному відомстві Буковини та зазначають у січні 2018 року платники податків отримали понад 10 тис. сервісних послуг. Це свідчить про злагоджену роботу фахівців Центрів обслуговування платників області та відмінну комунікацію з краянами –  наголошують у відомстві. Та продовжують, пріоритетом роботи відомства і надалі є – створення комфортних умов ведення бізнесу для підприємництва області та надання високоякісних послуг громадянам та бізнесу, з урахуванням сьогоднішніх потреб та спрощення процедур їх надання.

Слід знати, у всіх Центрах обслуговування платників існують єдині організаційні принципи роботи працівників з питань організації надання адміністративних, консультаційних та інформаційних послуг.

Серед основних складових сервісних послуг: отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом, консультативна допомога та отримання  довідок і дозвільних документів, видача довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів; видача довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів платникам податків, які припиняються/припиняють підприємницьку діяльність; видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; реєстрація розрахункових книжок та книг обліку, взяття на облік реєстраторів розрахункових операцій тощо. 

З переліком адмінпослуг та зразками форм документів (інформаційні картки, форми заяв), що надаються платникам податків можна ознайомитися на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» у розділі «Центри обслуговування платників» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.

ДФС БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЩОДО ЗВІТНОСТІ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Який термін подання за 2017 рік звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації  за 2017 рік подають до контролюючого органу за місцем реєстрації до 1 березня 2018 року. Форма звіту затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017  №469).Обов’язковими реквізитами форми звіту є інформація про дату та номер Рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (рядок 7) та ознака неприбутковості (рядок 8).

Звертаємо увагу, що разом зі звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність, яка є її додатком та невід’ємною частиною.

Який порядок подання звітності та сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток, неприбутковою організацією, яка не привела свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ, або в середині року прийняла рішення про перехід на загальну/спрощену систему оподаткування? 

У разі виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, крім випадків, передбачених п.п 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, та переходу на загальну/спрощену систему оподаткування в установленому порядку така організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку наступну податкову звітність з податку на прибуток/єдиного податку: за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року); за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року);

за період перебування на спрощеній системі оподаткування (зокрема, на третій групі спрощеної системи оподаткування) така організація повинна подати до контролюючого органу податкову декларацію платника податку третьої групи (юридичні особи) за базовий звітний (податковий) період із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на спрощеній системі оподаткування – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою, у вигляді кредиту або поворотної фінансової допомоги?

Не підлягають оподаткуванню суми кредиту або поворотної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту або поворотної фінансової допомоги повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.